Телескоп зробив найдетальніші знімки Сонця: вчені вперше побачили невидимі раніше вихори

Науковці отримали найдетальніші на сьогодні знімки поверхні Сонця за допомогою сонячного телескопа Іноуе (Inouye Solar Telescope). Нові спостереження дозволили вперше побачити дрібномасштабні вихори гарячого газу, які формують магнітні поля та впливають на космічну погоду, повідомляє BBC. 

Вихрові потоки гарячого газу, які скручують і переміщують магнітне поле нашої зорі, лежать в основі сонячних спалахів і корональних викидів маси, що формують космічну погоду. Такі явища можуть порушувати роботу супутників, енергомереж і систем зв'язку на Землі, а також становити небезпеку для космонавтів.

“Щоб розібратися в космічній погоді та зрештою передбачати її, нам потрібно зрозуміти фізику Сонця аж до найдрібніших масштабів”, — зазначив доктор Девід Бобольц із Національної сонячної обсерваторії США (The National Solar Observatory, NSO).

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Яскравіші за трильйон сонць: телескоп «Евклід» виявив дві найдавніші гігантські чорні діри

Нові результати, опубліковані в журналі Nature, стали можливими завдяки сонячному телескопу Іноуе, який розташований на вершині гори на Гаваях. Високогірне розташування та чиста атмосфера дозволяють отримувати зображення Сонця з винятковою роздільною здатністю.

Збільшивши окремі ділянки поверхні Сонця, дослідники вперше детально зафіксували явище, відоме як нестійкість Кельвіна-Гельмгольца. Воно виникає, коли два потоки рідини або газу рухаються з різною швидкістю, через що утворюються характерні спіралеподібні вихори.

“Ці крутильні рухи створюють магнітну енергію, яка може накопичуватися й призводити до таких великомасштабних вибухів”, — пояснив астроном NSO доктор Девід Курідзе.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

"Створить новий атлас Всесвіту": NASA презентувало космічний телескоп Nancy Grace Roman

За словами доктора Фрідріха Вегера, це відкриття допомагає зрозуміти не лише природу космічної погоди, а й причини високої температури зовнішніх шарів Сонця. Енергія, яка переноситься вгору завдяки таким вихорам, може накопичуватися, а потім вивільнятися у вигляді сонячних спалахів або корональних викидів маси.

“Як тільки у верхніх шарах накопичується достатньо енергії, вона може вивільнитися у вигляді спалаху або так званого коронального викиду маси”, — додав Вегер.

На думку Девіда Бобольца, дослідження Сонця має значення не лише для захисту сучасної інфраструктури від наслідків космічної погоди. Він нагадав, що саме спостереження за сонячним затемненням свого часу забезпечили перше експериментальне підтвердження загальної теорії відносності Альберта Ейнштейна.

“Це наша найближча зірка. І вона може допомогти нам зрозуміти деякі дуже фундаментальні закони фізики”, — підсумував Бобольц.

Нагадаємо, що 12 серпня 2026 року відбудеться буде унікальним днем для астрономії, зокрема через повне сонячне затемнення, яке стане першим подібним явищем для Європи з 1999 року. Смуга повної фази, яка триватиме до 2 хвилин 18 секунд і перетворить день на ніч, пройде через території Гренландії, Ісландії та Іспанії, а в більшості країн Західної Європи спостерігатиметься часткова фаза.